Розслідування Радіо Свобода привернуло увагу до однієї з найбільш резонансних історій у сфері оборонних закупівель України. У 2022 році Міноборони України уклало контракт на 100 тисяч мінометних мін через компанію «Львівський арсенал». Держава перерахувала близько 36,6 млн доларів авансу, але боєприпаси так і не були поставлені.
За даними розслідування, гроші пройшли через низку європейських компаній, серед яких словацька Sevotech та хорватська WDG Promet. Частина коштів, як стверджують слідчі, могла бути використана для придбання боснійського заводу вибухових речовин Vitezit. У справі фігурує хорватський бізнесмен Матіас Зубак, який в Україні та Боснії має статус підозрюваного і оголошений у міжнародний розшук.
Головне питання цієї історії — не лише дії іноземних компаній. Питання до української системи оборонних закупівель. Як контракт на десятки мільйонів доларів пройшов без належної перевірки? Хто оцінював реальні можливості постачальників?
Чому державні кошти були перераховані без достатніх гарантій виконання? Проблема не тільки у можливій корупції. Це також питання професійності управління оборонними ресурсами.
Під час війни невиконаний контракт на боєприпаси — це не просто фінансовий збиток. Це втрачений час і ресурс, який мав працювати на фронт. Справа Vitezit показує системну проблему: у сфері оборони складні міжнародні ланцюги посередників без жорсткого контролю створюють ризики, за які зрештою платить держава.
Тепер суспільство чекає відповідей. Хто ухвалював рішення? Хто контролював виконання контракту? І хто відповідатиме за провал, який коштував Україні десятків мільйонів доларів?