Розслідування проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) щодо можливих зв’язків мікрофінансової компанії Miloan та мережі ломбардів «Благо» з Росією може стати одним із найрезонансніших економічних матеріалів останнього часу.
За даними журналістів, родина кінцевого бенефіціара Родіона Бутка до повномасштабного вторгнення розвивала аналогічний бізнес у Росії. Після 2022 року російські активи були формально переоформлені на пов’язаних осіб, однак мережа ломбардів під брендом «Лига» продовжує працювати в РФ, у тому числі на тимчасово окупованій території Криму. Окрему увагу журналісти звернули й на корпоративну структуру власності: до ради директорів швейцарської компанії, через яку контролюються українські активи, входить громадянка росії.
Якщо наведені факти підтвердяться під час офіційної перевірки, справа матиме значення не лише для конкретних компаній.
Після 2022 року Україна суттєво посилила політику економічної безпеки. Санкції, перевірки кінцевих бенефіціарів, націоналізація окремих активів і боротьба з прихованою російською присутністю стали частиною державної політики. Однак великі міжнародні корпоративні структури часто побудовані через офшорні юрисдикції, холдингові компанії та номінальних власників, що значно ускладнює встановлення реального контролю над бізнесом.
Особливо чутливою ця тема є для фінансового сектору. Мікрокредитні організації та ломбарди працюють із персональними даними мільйонів українців, здійснюють фінансові операції та мають доступ до інформації про клієнтів. Саме тому питання кінцевих власників таких компаній давно перестало бути виключно корпоративною справою і стало елементом національної безпеки.
Водночас саме журналістське розслідування ще не є доказом порушення закону. Остаточні висновки мають зробити компетентні державні органи — насамперед правоохоронні структури, Національний банк України (у межах своїх повноважень щодо небанківського фінансового ринку) та інші регулятори. Саме вони повинні встановити, чи існують підстави для санкцій, обмежень або інших юридичних рішень.
Ця історія також демонструє більш широку проблему. За понад чотири роки повномасштабної війни українська економіка все ще стикається з випадками, коли бізнес, пов’язаний із державою-агресором або її громадянами, продовжує працювати через складні міжнародні корпоративні схеми. Саме тому прозорість структури власності, перевірка бенефіціарів та ефективний державний контроль залишаються одними з ключових елементів економічної безпеки країни.
Розслідування «Схем» ставить важливе питання: наскільки ефективно Україна сьогодні здатна виявляти прихований російський вплив у стратегічно важливих секторах економіки? Від відповіді на нього залежить не лише довіра до окремих компаній, а й довіра до всієї системи фінансової безпеки держави.