На Святій Горі Афон український історик і релігієзнавець Сергій Шумило досліджує бібліотеку колишнього козацького скиту «Чорний Вир». У закритому книгосховищі одного з монастирів збереглося близько 200 українських стародруків XVI–XVIII століть. Серед них — три раніше невідомі примірники Острозької Біблії.
Але, можливо, ще важливішими є записи, залишені на сторінках книг. В одному з видань, надрукованому в Острозі 1595 року, дослідник виявив дарчий напис Василя Суразького, адресований Івану Вишенському. Це стало документальним підтвердженням давньої гіпотези Івана Франка про їхні близькі стосунки. На полях тієї ж книги знайшли автограф Суразького — раніше вважалося, що жодного його оригінального автографа не збереглося.
Історія самої бібліотеки не менш цікава. «Чорний Вир» виник на Афоні у XVIII столітті як осередок українського козацького чернецтва. Його засновником був Григорій Голуб — колишній бунчуковий товариш Ніжинського козацького полку. Після військової служби він прийняв чернечий постриг і вирушив на Святу Гору.
До скиту приєднувалися переважно запорозькі козаки. Його підтримував навіть кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський. У паломницьких записах XVIII століття цей скит називали промовисто — «Духовне Запоріжжя».
Пізніше, ймовірно після подій 1821 року, коли Афон опинився під контролем османських військ, частина монахів була змушена залишити Святу Гору. Існує припущення, що саме тоді бібліотеку перенесли до іншого монастиря, де вона й пережила наступні століття. Тобто українська історія буквально збереглася між сторінками книг — далеко за межами сучасної України.
І це важливе нагадування: українська культура XVIII століття — це не лише Гетьманщина, Січ і козацькі війни. Це ще й книги, монастирі, освіта, богослов’я, рукописи та культурні зв’язки, які простягалися від Києва й Запоріжжя до Афону.
Іноді історію країни знаходять не в архівах держави, а на полях старої книги. 200 стародруків. Три невідомі примірники Острозької Біблії. Автограф, який вважався втраченим. І слід українського козацтва на Святій Горі. Історія, яку майже двісті років ніхто не читав.