Нове соціологічне дослідження IBRiS для Radio ZET виявило несподівану тенденцію. Лише 27% поляків заявили, що добровільно стали б на захист країни у разі війни. Натомість 58,1% відповіли, що не готові брати участь в обороні зі зброєю в руках, ще майже 15% не визначилися.
Ракетний дефіцит стає головною загрозою для України
В ніч на учора, 5 серпня, росія здійснила один із наймасштабніших ракетних ударів останнього часу. За даними Повітряних сил, по Україні було випущено 24 балістичні ракети, 4 ракети «Циркон» та 115 ударних дронів. Жодну з балістичних ракет українська ППО цього разу не перехопила. Основною причиною українська сторона називає критичний дефіцит ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
Зима-2026: проблема не лише в ракетах
Останні заяви про підготовку Києва до опалювального сезону (https://t.me/naspravdi/3416) знову зосереджені навколо відновлення ТЕЦ. Це необхідно. Але виникає принципове питання: чи достатньо лише відновити те, що вже неодноразово ставало мішенню для російських ударів? Якщо противник знову здійснить масований удар по енергетичній інфраструктурі, чи витримає система ще одну кампанію? Саме тому ключовим елементом стійкості мають бути … Читати далі
Банківські рахунки ухилянтів можуть заблокувати: чи готова влада перейти до жорсткої моделі мобілізації?
В Україні знову заговорили про суттєве посилення відповідальності для громадян, які ухиляються від мобілізації. Після заяв представників влади та інформації про підготовку відповідних законопроєктів у центрі дискусії опинилися можливі обмеження: арешт банківських рахунків, заборона користування водійським посвідченням та обмеження доступу до окремих адміністративних послуг.
Слон у кімнаті
Дуже часто ми не помічаємо найстрашнішої та найпідступнішої з проблем саме тому, що вона — зовсім поруч. Це як слон у кімнаті: він стоїть перед усіма, але кожен вдає, що його немає.
Холм чи Хелм? Україна може повернути історичні назви міст сусідніх держав
У Верховній Раді зареєстровано ініціативу, яка може змінити офіційне написання низки іноземних географічних назв в українських документах. Народний депутат Ігор Гузь разом із 17 колегами пропонує використовувати традиційні українські екзоніми — історично усталені українські назви міст, які сьогодні знаходяться на території інших держав.
Новий стандарт електронного підпису: що насправді змінюється з 1 вересня
Інформація про перехід України на новий стандарт кваліфікованого електронного підпису не викликала великого резонансу. Більшість сприйняла її як чергове технічне оновлення, яке стосується лише державних органів або ІТ-фахівців. Насправді ж ідеться про одну з ключових змін у сфері цифрової безпеки за останні роки.
Криза відповідальності: війна підкреслює головне
Війна стала для України найважчим випробуванням за всю історію Незалежності. Російські ракети щодня руйнують міста, вбивають людей, нищать енергетику та інфраструктуру. Але є ще одна проблема, про яку дедалі частіше говорять українці. Це — криза відповідальності всередині самої державної системи.
Пасажир як витратний матеріал? Чому «Укрзалізниця» досі не зробила безпеку людей своїм пріоритетом
Сьогоднішній нічний російський ракетний удар по Київській області, внаслідок якого люди загинули просто на залізничній платформі, вкотре поставив питання, яке українська влада та керівництво «Укрзалізниці» роками уникають. Чому після дванадцяти років війни та понад чотирьох років повномасштабної агресії пасажир, який приходить на вокзал або платформу, фактично залишається сам на сам із ракетною загрозою?
Сеута: коли міграція стає інструментом спецоперацій
Події на іспанському кордоні дедалі більше виходять за рамки звичайної міграційної кризи. Повідомлення про те, що серед нелегальних мігрантів, які прорвалися до Сеути, могли перебувати особи, пов’язані з іноземними спецслужбами, змушують по-новому подивитися на природу сучасних загроз.