Сьогоднішній нічний російський ракетний удар по Київській області, внаслідок якого люди загинули просто на залізничній платформі, вкотре поставив питання, яке українська влада та керівництво «Укрзалізниці» роками уникають. Чому після дванадцяти років війни та понад чотирьох років повномасштабної агресії пасажир, який приходить на вокзал або платформу, фактично залишається сам на сам із ракетною загрозою?
Сеута: коли міграція стає інструментом спецоперацій
Події на іспанському кордоні дедалі більше виходять за рамки звичайної міграційної кризи. Повідомлення про те, що серед нелегальних мігрантів, які прорвалися до Сеути, могли перебувати особи, пов’язані з іноземними спецслужбами, змушують по-новому подивитися на природу сучасних загроз.
Економічний фронт під вогнем. хто воює проти українського бізнесу?
Поки Україна п’ятий рік веде повномасштабну війну, дедалі гострішим стає питання іншого фронту — економічного. Саме він забезпечує ЗСУ податками, фінансує оборонну промисловість, створює робочі місця та утримує тил. Проте статистика свідчить про тенденцію, яка викликає серйозні запитання.
Від боротьби з тероризмом до боротьби з радикалізацією: як Франція змінює модель внутрішньої безпеки і що це означає для Європи
Рішення французької влади тимчасово закрити мечеть Attaqwa стало однією з найбільш обговорюваних подій останніх тижнів у сфері європейської безпеки. Формально йдеться про адміністративний захід, ухвалений після того, як французькі спецслужби зафіксували у проповідях місцевого імама ознаки виправдання насильства, пропаганди фізичних покарань дітей та поширення релігійних наративів, які, на думку держави, суперечать фундаментальним принципам Французької Республіки.
Шахрайські call-центри: дзеркало справжнього стану держави
Поки українська влада звітує про реформи, цифровізацію та боротьбу з корупцією, міжнародні експерти описують зовсім іншу реальність. Згідно з дослідженням Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC), в Україні можуть діяти близько 1000 шахрайських call-центрів.
Україна може заробляти не лише на зерні, або чому майбутнє агросектору — у біотехнологіях
Поки українська економіка продовжує боротися за експорт зерна, світ уже переходить до наступного етапу розвитку агропромисловості — виробництва продуктів із високою доданою вартістю. Показовий приклад — шотландський стартап MiAlgae.
Євроінтеграція чи європейська вивіска?
Під гаслом «це вимога ЄС» українській владі дедалі частіше пропонують нові податки, жорсткіший контроль, розширення повноважень фіскальних органів та додаткові адміністративні процедури. Але виникає принципове питання: чому європейські стандарти впроваджуються переважно там, де йдеться про обов’язки громадян — а не про обов’язки держави?
ЄС прискорює комерціалізацію науки: нова політика відкриває бізнесу доступ до дослідницької інфраструктури
Європейська комісія представила European Charter for Access to Research and Technology Infrastructures — новий інструмент, покликаний спростити доступ компаній до науково-дослідної та технологічної інфраструктури Європейського Союзу. Фактично йдеться про зміну підходу до взаємодії науки та бізнесу.
Дерегуляція на словах, посилення контролю — на практиці
Українська влада роками декларує підтримку малого бізнесу, дерегуляцію та створення сприятливого інвестиційного клімату. Проте черговий пакет змін, що набуває чинності у серпні, демонструє іншу тенденцію — розширення державного контролю над підприємницькою діяльністю.
Під час війни влада вирішила стягувати останнє?
Поки українці щодня донатять армії, допомагають переселенцям, відбудовують зруйновані будинки та виживають під обстрілами, держава дедалі активніше займається іншою справою. Вибудовує систему стягнення боргів із власних громадян.