Європа знову намагається вирішити питання, яке залишається одним із найскладніших у фінансуванні України. Польща, Швеція, Нідерланди та Іспанія закликали ЄС відновити роботу над використанням заморожених російських державних активів на користь України. Ідеться приблизно про €210 млрд активів Центрального банку РФ, заблокованих у Євросоюзі.
Європа
Українська металургія опинилася під потрійним ударом
Українська металургія втрачає одночасно виробництво, логістику та зовнішні ринки. Російські удари зупиняють або обмежують роботу підприємств.
Польща не хоче американської ядерної зброї. Але хоче більше американських військ
Польща відмовляється від розміщення американських ядерних боєголовок на своїй території. Заступник міністра оборони Павел Залевський заявив, що Варшава хоче брати участь у системі ядерного стримування НАТО, але без розміщення ядерних боєголовок у Польщі.
€6,1 млрд для України: допомога ЄС чи нова модель війни?
Урсула фон дер Ляєн прибула до Києва у День Незалежності України та оголосила про виділення ще €6,1 млрд на оборонні потреби України. На перший погляд — вражаюча цифра. Але якщо відкинути політичну риторику, виникає головне питання: що насправді стоїть за цими мільярдами і наскільки вони здатні змінити ситуацію на фронті?
Мирний план Зеленського: де для України головні ризики
Україна, США та європейські партнери напрацювали нову переговорну рамку щодо припинення війни. Серед ключових ідей — припинення вогню, взаємне відведення військ і створення буферної зони під контролем третьої сторони.
На рівні дипломатичних формулювань це виглядає як шлях до деескалації. Але для України принциповим є інше питання: якою буде ціна такого припинення вогню?
Найбільший ризик — сама формула «взаємного відведення». Україна може втратити частину нині контрольованих позицій, тоді як росія збереже окуповані території. Без чітко визначеного статусу цих територій і механізму їхнього подальшого повернення це може перетворитися на фактичне замороження нинішньої лінії фронту.
Європейська міграційна політика: правила для всіх — відповідальність ні для кого?
Швеція готується до парламентських виборів. І один із показових епізодів кампанії — найбільша партія країни, Соціал-демократична робітнича партія, звертається до виборців арабською мовою.
Українці починають виїжджати з Польщі? Що насправді стоїть за цифрами
Польща втрачає українців — але чи справді вони масово виїжджають? У червні кількість громадян України під тимчасовим захистом у Польщі скоротилася на 6 335 осіб. Це найбільше падіння серед усіх країн ЄС.
Кароль Навроцький: президент вето чи президент блокування? І що це означає для України
Кампанія Greenpeace у Польщі проти президента Кароля Навроцького під гаслом «Не будь як Кароль» стала не просто суперечкою про вітряки. Вона оголила ширшу проблему — стиль нового польського президентства, де право вето дедалі частіше стає головним політичним інструментом.
Україна, Іран і привид світової війни: хто грає з вогнем?
Світ дедалі частіше чує слово, яке ще недавно здавалося немислимим у серйозному політичному аналізі — «Третя світова війна». Війна росії проти України та криза навколо Ірану поступово розглядаються не як окремі конфлікти, а як частини ширшого глобального протистояння.
Мер без зарплати: італійський приклад, який змушує Україну замислитися над культурою влади
Історія маленької італійської громади Тріора в Лігурії виглядає майже неймовірною для українського читача. У місті, де проживає близько 400 людей, мер уже вісім років не отримує зарплату. Массимо Ді Фаціо після обрання у 2018 році добровільно відмовився від муніципальної винагороди — приблизно 1700 євро на місяць. Його аргумент був простий: ці гроші потрібні громаді більше, ніж особисто йому.