Ініціатива Франції щодо фактичного недопуску британських оборонних компаній до європейського фонду переозброєння обсягом €150 млрд дала зворотний ефект. У результаті Париж сам втратив доступ приблизно до €1,1 млрд пільгового фінансування.
Франція наполягала на жорсткішому підході до участі компаній з країн поза ЄС, зокрема Великої Британії після Brexit. Однак у нинішніх умовах, коли Європа прискорено нарощує оборонне виробництво на тлі російської загрози та війни проти України, така позиція виглядає дедалі менш прагматичною.
Для багатьох європейських столиць питання вже не в політичному символізмі, а в реальній спроможності швидко виробляти зброю, боєприпаси, системи ППО та інші критично важливі компоненти безпеки. Британська оборонна промисловість залишається одним із найпотужніших ресурсів Європи, навіть якщо сама країна більше не є членом ЄС.
У підсумку спроба Парижа захистити «європейські правила гри» перетворилася на політичний та фінансовий прорахунок. Цей випадок показує: в епоху великої війни оборонна політика Європи дедалі менше терпить бюрократичний егоїзм. І вимагає стратегічної координації з усіма союзниками.