Заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про те, що США більше не фінансують військові потреби України так, як раніше, оголила головну проблему європейської безпеки: чи готова Європа самостійно забезпечувати українську армію всім необхідним?
Йдеться не лише про гроші та закупівлю зброї. США мають критично важливі можливості у сфері протиповітряної оборони, супутникової розвідки та обміну розвідувальними даними. Швидко замінити їх Європа поки не здатна.
Європейські держави мають потужну економіку й розвинену оборонну промисловість. Але для нарощування виробництва ракет, боєприпасів і сучасних систем ППО потрібні роки, інвестиції та узгоджені дії.
Головний виклик — політична воля. Чи готові європейські уряди перетворити заяви про підтримку України на довгострокові фінансові зобов’язання та гарантовані постачання озброєння?
Для України це питання не дипломатії, а безпосередньої обороноздатності. Нестача ракет-перехоплювачів, розвідувальної інформації або боєприпасів може мати серйозні наслідки для фронту й захисту українських міст.
Водночас скорочення американського фінансування не слід автоматично ототожнювати з повним припиненням військової співпраці. Важливо оцінювати реальні поставки та конкретні рішення Вашингтона.
Європа змушена брати на себе більшу відповідальність за безпеку континенту. Але між політичними обіцянками та здатністю замінити американські військові можливості лежить значна дистанція. Для України вирішальним буде те, чи зможе Європа подолати цю дистанцію до того, як нестача критично важливих ресурсів перетвориться на стратегічну проблему.