Трамп, Путін і Сі Цзіньпін підписали декларацію про мир. Три світові лідери, гучні заяви про глобальну безпеку — і жодного слова про Україну.

Президент Фінляндії Александр Стубб розкрив деталь, яка робить цю історію ще показовішою: спочатку в документі був окремий пункт про Україну, однак американська сторона зажадала його прибрати. Пояснення — невдале формулювання. Сам Стубб вважає таке рішення правильним. При цьому зміст вилученого пункту досі не оприлюднений.

Підсумковий документ присвячений реформуванню ООН, постачанню нафтопродуктів, ядерній безпеці та імунітетам державних посадовців. Російська агресія, територіальна цілісність України, припинення вогню та гарантії безпеки залишилися за межами декларації.

Виходить своєрідна дипломатія: про мир готові говорити всі, крім конкретної війни, яку цей мир має зупинити. Для Путіна саміт став можливістю знову опинитися в центрі міжнародної дипломатії поруч із президентами США та Китаю. Для Трампа — нагодою продемонструвати власну роль у глобальних переговорах. Для Сі Цзіньпіна — можливістю посилити позиції Китаю у формуванні нового світового порядку.

А Україна? Вона продовжує платити людську та економічну ціну війни, поки питання її майбутнього залишається поза межами документа, підписаного трьома світовими лідерами.

Особливо показово, що США не стали домагатися прийнятного формулювання українського пункту, а вирішили вилучити його повністю. Це не доводить існування таємних домовленостей щодо майбутнього України, але створює вкрай неприємний дипломатичний прецедент.

І окреме питання до європейських лідерів. Якщо безпека Європи безпосередньо залежить від результату війни в Україні, чому європейська позиція не стала невід’ємною частиною документа, який претендує на визначення принципів глобальної безпеки?

Схоже, у новій дипломатичній реальності про мир домовляються сильні, а наслідки цих домовленостей пропонують приймати тим, кого навіть не запросили за стіл переговорів. Мирну декларацію підписали. Залишається з’ясувати, для кого саме в ній передбачений мир.