Дрон із вибухівкою біля українського літака. Що сталося в Німеччині і чому це може змінити правила безпеки в Європі

Вчорашньої ночі один із найбільших аеропортів Німеччини — Лейпциг/Галле — фактично опинився в центрі спецоперації. Близько опівночі служби безпеки виявили безпілотник із вибуховим пристроєм, який знаходився неподалік українського транспортного літака Antonov Airlines, що перебував на території аеропорту.

Влада негайно зупинила роботу летовища, були закриті злітно-посадкові смуги, а частину рейсів перенаправили в інші аеропорти. За даними німецьких ЗМІ, приблизно в той самий час вантажний літак DHL, який заходив на посадку до Лейпцига, повідомив про зіткнення з невідомим літаючим об’єктом. Екіпаж був змушений змінити маршрут і здійснив безпечну посадку в іншому аеропорту.

Читати далі

російський слід у фінансовому секторі України: чому розслідування щодо Miloan і «Благо» виходить далеко за межі одного бізнесу

Розслідування проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) щодо можливих зв’язків мікрофінансової компанії Miloan та мережі ломбардів «Благо» з Росією може стати одним із найрезонансніших економічних матеріалів останнього часу.

Читати далі

Наступна війна — без людей? Китай готує армію майбутнього, а світ входить у нову гонку озброєнь

Ще десять років тому бойові роботи здавалися сюжетом голлівудських фільмів. Сьогодні вони стають одним із головних напрямків розвитку провідних армій світу.

Читати далі

Україна цифровізує військовий облік за кордоном: що зміниться для чоловіків 18–60 років

Минулого тижня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №981 від 29 липня 2026 року, яка суттєво змінює порядок надання консульських послуг українським чоловікам віком від 18 до 60 років за кордоном. Головна новація — автоматична перевірка військово-облікових документів через систему «е-Консул», інтегровану з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Читати далі

Польща не готова до великої війни? Нове опитування показало тривожний сигнал

Нове соціологічне дослідження IBRiS для Radio ZET виявило несподівану тенденцію. Лише 27% поляків заявили, що добровільно стали б на захист країни у разі війни. Натомість 58,1% відповіли, що не готові брати участь в обороні зі зброєю в руках, ще майже 15% не визначилися.

Читати далі

Ракетний дефіцит стає головною загрозою для України

В ніч на учора, 5 серпня, росія здійснила один із наймасштабніших ракетних ударів останнього часу. За даними Повітряних сил, по Україні було випущено 24 балістичні ракети, 4 ракети «Циркон» та 115 ударних дронів. Жодну з балістичних ракет українська ППО цього разу не перехопила. Основною причиною українська сторона називає критичний дефіцит ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Читати далі

Зима-2026: проблема не лише в ракетах

Останні заяви про підготовку Києва до опалювального сезону (https://t.me/naspravdi/3416) знову зосереджені навколо відновлення ТЕЦ. Це необхідно. Але виникає принципове питання: чи достатньо лише відновити те, що вже неодноразово ставало мішенню для російських ударів? Якщо противник знову здійснить масований удар по енергетичній інфраструктурі, чи витримає система ще одну кампанію? Саме тому ключовим елементом стійкості мають бути … Читати далі

Банківські рахунки ухилянтів можуть заблокувати: чи готова влада перейти до жорсткої моделі мобілізації?

В Україні знову заговорили про суттєве посилення відповідальності для громадян, які ухиляються від мобілізації. Після заяв представників влади та інформації про підготовку відповідних законопроєктів у центрі дискусії опинилися можливі обмеження: арешт банківських рахунків, заборона користування водійським посвідченням та обмеження доступу до окремих адміністративних послуг.

Читати далі

Холм чи Хелм? Україна може повернути історичні назви міст сусідніх держав

У Верховній Раді зареєстровано ініціативу, яка може змінити офіційне написання низки іноземних географічних назв в українських документах. Народний депутат Ігор Гузь разом із 17 колегами пропонує використовувати традиційні українські екзоніми — історично усталені українські назви міст, які сьогодні знаходяться на території інших держав.

Читати далі

Новий стандарт електронного підпису: що насправді змінюється з 1 вересня

Інформація про перехід України на новий стандарт кваліфікованого електронного підпису не викликала великого резонансу. Більшість сприйняла її як чергове технічне оновлення, яке стосується лише державних органів або ІТ-фахівців. Насправді ж ідеться про одну з ключових змін у сфері цифрової безпеки за останні роки.

Читати далі