Історія навколо Іркутського протичумного інституту вже вийшла далеко за межі звичайного медичного випадку. 28-річна співробітниця інституту померла 2 жовтня після тяжкої пневмонії. Офіційно причина смерті досі не встановлена.
Але після цього майже 200 контактних осіб взяли під медичне спостереження, 189 госпіталізували. Окремі медзаклади перевели на карантин. ВООЗ запросила у РФ додаткову інформацію, а США офіційно стежать за ситуацією.
Чума — не підтверджена. Російський Роспотребнагляд заявляє, що майже 5 тисяч лабораторних досліджень не виявили небезпечних збудників, а ризику епідемії немає. ВООЗ також не отримала підтвердження випадків чуми в Іркутську. Але причина смерті залишається невстановленою. Саме тому ВООЗ продовжує вимагати додаткові дані.
Які версії реально існують? Перша — тяжка пневмонія іншого походження. Це сьогодні офіційна російська версія. Вона цілком можлива, особливо якщо подальші лабораторні дослідження її підтвердять. Друга — легенева чума. Цю версію поширювали російські та міжнародні медіа. Її підсилюють сам факт роботи померлої у протичумному інституті та масштабні протиепідемічні заходи. Але доказів, що вона справді була заражена Yersinia pestis, наразі немає.
Третя — лабораторний інцидент. У медіа з’являлися повідомлення про нібито пошкодження пробірки з матеріалом, пов’язаним із чумою. Але ця інформація не підтверджена офіційно. Тому говорити про «витік» або навмисне поширення збудника зараз — передчасно. Тоді чому виник такий резонанс? Тому що проблема вже не лише в діагнозі. Проблема — у прозорості.
РФ заявляє, що чуми немає. Водночас влада проводить масштабне тестування, ізолює контакти, вводить карантинні заходи, а ВООЗ змушена окремо запитувати інформацію для незалежної оцінки ризику. Це не доказ приховування чуми. Але це достатня причина для міжнародного контролю.
Що це означає для України? Поки що — не привід для паніки. Центр громадського здоров’я МОЗ України оцінює ризик для України як дуже низький і прямо заявляє, що офіційного підтвердження чуми немає. Україна вже запросила через ВООЗ додаткову інформацію про ситуацію. Тобто сценарій «чума вже рухається в Україну» сьогодні не має підстав.
Але для України є інший урок. Ми маємо війну з РФ, обмежені можливості прямого обміну інформацією та спільний європейський простір. Тому в таких ситуаціях Київ змушений орієнтуватися не на заяви Москви, а на міжнародну епідеміологічну верифікацію.
А чи можуть закрити Європу? На сьогодні — підстав для цього немає. ECDC не зафіксував вторинних випадків або сталого передавання чуми від людини до людини. Ризик для Європи оцінюється як низький. Якщо чуму буде підтверджено, стандартна реакція — ізоляція хворих, пошук контактів, їхнє медичне спостереження та лікування. Не автоматичне закриття кордонів.
Загальноєвропейський карантин стане реалістичним лише за зовсім іншого сценарію — якщо з’явиться стійке передавання інфекції та поширення випадків між країнами. Поки що немає доказів ні епідемії чуми, ні лабораторної диверсії, ні «нового COVID». Але є смерть співробітниці протичумного інституту, невстановлена причина смерті, масштабні карантинні заходи та недостатня для незалежної оцінки інформація.
І саме це зараз є головним питанням. Не «чи почалася нова чума?». А чому світ досі не має чіткої відповіді, від чого померла людина, яка працювала саме з особливо небезпечними інфекціями?
Якщо це звичайна пневмонія — лабораторні результати мають це підтвердити. Якщо це чума — про це повинні знати сусідні держави. А якщо був лабораторний інцидент — питання до системи біобезпеки стають ще серйознішими. Поки що підстав для паніки немає. Але підстав вимагати фактів — більш ніж достатньо.