Польща відмовляється від розміщення американських ядерних боєголовок на своїй території. Заступник міністра оборони Павел Залевський заявив, що Варшава хоче брати участь у системі ядерного стримування НАТО, але без розміщення ядерних боєголовок у Польщі.
«Насправді»
Таємний візит директора ЦРУ до москви: Вашингтон попередив кремль про НАТО?
Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до москви 25 серпня виявився значно серйознішим, ніж спочатку намагався представити Дональд Трамп. Реткліфф провів переговори з представниками російських спецслужб. Кремль підтвердив зустріч, але заявив, що з путіним глава ЦРУ не зустрічався.
Польща почала відсікати дешевий китайський імпорт. А що буде з Україною?
У Польщі вже видно перші результати нового європейського митного режиму для дешевих посилок із країн поза ЄС. Після запровадження з 1 липня 2026 року фіксованого мита €3 для товарів у малих відправленнях вартістю до €150 кількість митних декларацій, пов’язаних з електронною торгівлею, у липні впала приблизно на 50% — до 2,11 млн.
Польща різко посилює депортації. Українці — найбільша група серед тих, кого видворяють
Польща дедалі жорсткіше ставиться до іноземців, які порушують міграційні правила. І для сотень тисяч українців, які перебувають у Польщі, ця тенденція має цілком практичне значення.
Leonardo відкриває офіс у Києві: Україна стає центром розвитку оборонних технологій майбутнього
Італійський оборонний концерн Leonardo відкриває український підрозділ у Києві. Це не просто розширення присутності компанії — це сигнал, що Україна стає важливим партнером у створенні нової європейської оборонної архітектури.
€6,1 млрд для України: допомога ЄС чи нова модель війни?
Урсула фон дер Ляєн прибула до Києва у День Незалежності України та оголосила про виділення ще €6,1 млрд на оборонні потреби України. На перший погляд — вражаюча цифра. Але якщо відкинути політичну риторику, виникає головне питання: що насправді стоїть за цими мільярдами і наскільки вони здатні змінити ситуацію на фронті?
Мирний план Зеленського: де для України головні ризики
Україна, США та європейські партнери напрацювали нову переговорну рамку щодо припинення війни. Серед ключових ідей — припинення вогню, взаємне відведення військ і створення буферної зони під контролем третьої сторони.
На рівні дипломатичних формулювань це виглядає як шлях до деескалації. Але для України принциповим є інше питання: якою буде ціна такого припинення вогню?
Найбільший ризик — сама формула «взаємного відведення». Україна може втратити частину нині контрольованих позицій, тоді як росія збереже окуповані території. Без чітко визначеного статусу цих територій і механізму їхнього подальшого повернення це може перетворитися на фактичне замороження нинішньої лінії фронту.
Європейська міграційна політика: правила для всіх — відповідальність ні для кого?
Швеція готується до парламентських виборів. І один із показових епізодів кампанії — найбільша партія країни, Соціал-демократична робітнича партія, звертається до виборців арабською мовою.
$27 млрд дефіциту на оборону: Україна вже витратила гроші наперед
Заява Володимира Зеленського про $27 млрд дефіциту фінансування Сил оборони — це не просто чергова бюджетна проблема. Це сигнал про те, що нинішня модель фінансування війни працює на межі можливостей.
Віткофф і Кушнер знову не їдуть до Києва: питання вже не лише в ракетах
Запланований візит Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва знову відклали. За інформацією журналіста «Радіо Свобода» Алекса Рауфоглу, причиною стали посилені російські ракетні та дронові атаки на Київ.