Франція отримала чергове попередження: вуличне насильство може мати наслідки далеко за межами розбитих вітрин і спалених автомобілів. Воно здатне змінювати політичний порядок денний і посилювати позиції тих, хто обіцяє жорстке відновлення порядку.
За даними опитування Ifop, про яке повідомив BILD, підтримка Марін Ле Пен у сценаріях президентських виборів 2027 року зросла з 32% наприкінці вересня до 36% у жовтневому вимірюванні. Водночас рейтинги окремих центристських політиків знизилися: Едуар Філіп отримав 12%, Габріель Атталь — 5%.
Але є важливе уточнення: збіг у часі ще не доводить причинно-наслідкового зв’язку. Опитування фіксує зміну настроїв на тлі заворушень, але не доводить, що саме вони забезпечили Ле Пен додаткові відсотки.
Чому ж ультраправі можуть вигравати від подібних криз?
Коли громадяни бачать насильство на вулицях, слабкість державної реакції або нездатність влади гарантувати безпеку, зростає попит на порядок, контроль над міграцією та жорсткіші заходи проти злочинності. Для політиків, які давно будують кампанії на цих темах, така ситуація створює сприятливе політичне середовище.
Водночас центристам доводиться відповідати на незручні запитання: чи здатна чинна політична система забезпечити безпеку, не обмежуючи громадянські свободи? І чи достатньо самих заяв про стабільність, коли люди бачать протилежне?
Президентські вибори у Франції заплановані на 2027 рік. Емманюель Макрон не може балотуватися на третій поспіль президентський термін, тому боротьба за його політичну спадщину вже набуває особливого значення.
Головний ризик для центристів — не лише зростання рейтингу Ле Пен. Це втрата довіри виборців до здатності влади контролювати ситуацію. Якщо ця тенденція збережеться, питання безпеки може стати одним із центральних у президентській кампанії.
Вуличний хаос не гарантує перемоги ультраправим. Але він може зробити їхні аргументи переконливішими для частини суспільства — і перетворити кризу громадського порядку на кризу політичної довіри.