Останніми днями в українському інформаційному просторі активно обговорюють велике інтерв’ю підприємця та військового технолога Штілермана Дмитру Гордону. Воно вийшло надзвичайно емоційним і містить десятки гучних прогнозів — від української балістики до можливого економічного тиску на росію.
Що з цього є фактом, а що — припущеннями? Найбільший резонанс викликала теза про те, що Україна нібито здатна до кінця року вийти на виробництво близько трьох балістичних ракет на добу. Жодних офіційних підтверджень таким цифрам немає, однак сам факт активного розвитку української ракетної програми вже давно не заперечується.
Не менш цікавою стала й інша думка: головною слабкістю росії є не брак ресурсів, а її величезна територія. На думку Штілермана, великі заводи, нафтобази та логістичні вузли набагато складніше прикрити системами ППО, ніж невеликі виробництва. Саме тому далекобійні українські безпілотники поступово змінюють логіку війни.
Ще один напрямок — економічний тиск. Співрозмовник стверджує, що удари по паливній інфраструктурі вже створюють дефіцит у окремих регіонах росії та на окупованих територіях. Крім того, він припускає, що ураження великих логістичних компаній може мати фінансові наслідки для російської економіки. Це вже не військовий, а економічний фронт.
Цікаво прозвучала й оцінка сучасної війни. Якщо раніше перевагу визначали кількість танків і літаків, то сьогодні дедалі більше значення мають інженерні рішення, програмне забезпечення, автономна навігація дронів і швидкість виробництва нових технологій. Саме ця гонка може визначити результат протистояння.
Окремо Штілерман позитивно відгукнувся про генерала Михайла Драпатого, назвавши його одним із небагатьох українських командирів, які здатні швидко ухвалювати нестандартні рішення. Також він високо оцінив роль цифрової трансформації українського оборонного сектору.
Водночас варто пам’ятати: значна частина сказаного в інтерв’ю — це прогнози та особисті оцінки автора, а не підтверджені факти. Заяви про майбутні удари, темпи виробництва ракет, можливий економічний крах росії чи строки завершення війни наразі не мають офіційного підтвердження.
Проте саме такі дискусії показують, як змінюється сучасна війна. Якщо ще кілька років тому говорили переважно про артилерію та бронетехніку, то сьогодні дедалі більше уваги приділяють високоточній зброї, безпілотникам, логістиці, промисловості та економіці. І саме ці фактори можуть визначити хід подій у найближчі роки.