Президент України Володимир Зеленський під час саміту НАТО в Анкарі заявив:
«Україна належить НАТО. Тому що НАТО з Україною — це Альянс майбутнього».
Це не просто політичне гасло. Це чіткий сигнал, що навіть на тлі війни та дипломатичних переговорів Київ не відмовляється від своєї стратегічної мети — повноправного членства в Альянсі.
Водночас змінився й сам підхід України до цього питання. Якщо раніше головним аргументом були гарантії безпеки, то сьогодні Київ говорить про те, що може запропонувати НАТО у відповідь.
За роки повномасштабної війни українська армія отримала унікальний бойовий досвід, якого не має жодна інша країна Альянсу Це — сучасна війна дронів, протидія масованим ракетним ударам, радіоелектронна боротьба, швидка адаптація до нових технологій та ведення бойових дій проти однієї з найбільших армій світу.
Саме тому дедалі частіше звучить теза, що Україна для НАТО — це не лише країна, яка потребує підтримки. А і майбутній партнер, здатний суттєво посилити оборонні можливості Альянсу.
Втім, шлях до членства залишається складним. Остаточне рішення вимагатиме одностайної підтримки всіх держав-членів НАТО, а питання вступу й надалі безпосередньо пов’язане із завершенням війни та майбутньою архітектурою безпеки в Європі.
Саме тому слова Зеленського є не заявою про швидкий вступ. А підтвердженням того, що курс України на НАТО залишається незмінним.