Після десятиліть, коли Німеччина була чи не головним захисником права на приватне життя, країна робить крок, який ще кілька років тому здавався майже неможливим. Новий законопроєкт дозволить внутрішній розвідці не лише приховано проникати до комп’ютерів і смартфонів, а й перехоплювати передачу даних.
У певних випадках людина навіть не дізнається, що за нею стежили. Ба більше, спецслужби можуть отримати право працювати з інформаторами, яким лише 16 років.
І це не тільки німецька історія. Після повномасштабної війни в Україні, хвилі диверсій, кібератак, терактів і активізації російських та інших іноземних спецслужб Європа почала переглядати власні правила. Те, що ще вчора вважалося надмірним втручанням держави, сьогодні дедалі частіше називають необхідною умовою безпеки.
Парадоксально, але саме Німеччина, яка після досвіду гестапо та «Штазі» десятиліттями будувала одну з найсильніших систем захисту персональних даних у світі, тепер сама розширює повноваження спецслужб. Це означає, що страх перед сучасними загрозами починає переважати історичні травми.
Для України це теж важливий сигнал. Якщо навіть найконсервативніші демократії Європи змінюють підхід до роботи спецслужб, то дискусія про межі державного контролю лише посилюватиметься. І не лише в Німеччині.
Схоже, Європа входить у нову реальність, де головне питання звучить вже не «скільки свободи можна дозволити державі забрати?», а «чи можна забезпечити безпеку, не обмежуючи свободу?» Саме відповідь на це питання визначатиме політику ЄС у найближче десятиліття.