Стрімке зростання кількості лікарняних у Німеччині змусило уряд розпочати реформу системи. Канцлер Фрідріх Мерц уже оголосив про посилення правил: працівники повинні будуть надавати медичну довідку з першого дня хвороби, а практика оформлення лікарняного телефоном буде скасована. Мета — скоротити втрати економіки від високого рівня тимчасової непрацездатності.
Втім, сама Німеччина не є європейським «лідером» за кількістю днів на лікарняному. За статистикою, вищі показники мають, зокрема, Норвегія, Фінляндія, Португалія, Франція та Іспанія. Експерти пояснюють це не лише станом здоров’я населення, а й старінням суспільства, зростанням психоемоційного навантаження, поширенням хронічних захворювань і особливостями національних систем соціального захисту.
❓ Чому це важливо для України?
Для України ця дискусія має особливе значення. Після завершення війни країна зіткнеться зі значним зростанням кількості людей, які потребуватимуть тривалої медичної та психологічної реабілітації. Йдеться не лише про військовослужбовців, а й про цивільних, які пережили окупацію, обстріли, поранення або втрату житла.
Водночас Україна інтегрується до європейського ринку праці, тому поступово адаптуватиме своє трудове законодавство та систему соціального страхування до європейських стандартів. Це означає пошук балансу між належним соціальним захистом працівників і недопущенням зловживань, які можуть негативно впливати на економіку та продуктивність.
Досвід Німеччини показує, що навіть найбільші економіки Європи змушені переглядати традиційні моделі соціального забезпечення. В умовах дефіциту робочої сили, старіння населення та уповільнення економічного зростання ефективність системи лікарняних стає не лише соціальним, а й стратегічним економічним питанням.