Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що головним критерієм ефективності НАТО повинні бути не декларації та рівень оборонних витрат, а реальні військові спроможності Альянсу — кількість боєготових підрозділів, сучасне озброєння, запаси боєприпасів, системи ППО, логістика та здатність швидко реагувати на загрози.
Для України ця теза має особливу вагу. Понад чотири роки повномасштабної війни показали, що результат на полі бою визначають не політичні заяви, а безперервні поставки зброї, достатня кількість ракет до систем Patriot, артилерійських боєприпасів, далекобійних засобів ураження, безпілотників та можливості оборонної промисловості швидко поповнювати втрати.
Саме український досвід змусив країни НАТО переглянути власні підходи до оборонного планування. Якщо раніше головною темою були оборонні бюджети, то сьогодні дедалі більше уваги приділяється реальним виробничим потужностям, швидкості випуску озброєнь, накопиченню стратегічних запасів і готовності промисловості працювати в умовах тривалого конфлікту.
Для Європи війна в Україні стала доказом того, що сучасна безпека залежить не лише від чисельності армії, а й від стійкості оборонно-промислового комплексу. Саме тому ЄС і НАТО прискорюють програми переозброєння, розширюють виробництво боєприпасів, систем ППО та високоточної зброї.
Фактично слова президента Латвії відображають нову реальність: найкращим тестом боєготовності НАТО стала війна в Україні. Висновок очевидний — перемогу забезпечують не політичні декларації, а здатність союзників оперативно виробляти, постачати та застосовувати сучасне озброєння у необхідних обсягах.