Юлію Свириденко можуть призначити новою керівницею НАК «Нафтогаз України». І, за інформацією, яка вже з’являється у медіа, її кандидатуру запропонував особисто Володимир Зеленський.
Далі — вже звична для української кадрової політики схема: спочатку з’являється «потрібний» кандидат, потім у медіа починають пояснювати, чому саме він є найкращим, а питання щодо процедури відбору відходить на другий план.
Свириденко не має профільного досвіду роботи в нафтогазовій галузі. Але нам уже пропонують не звертати на це уваги: мовляв, «Нафтогаз» — це насамперед управління фінансовими потоками, балансами, податками та великими проєктами.
«Нафтогаз» — це стратегічна компанія України. А не чергова посада для кадрової ротації представників влади.
Якщо нового керівника фактично визначають на Банковій, то що тоді означають корпоративне управління, незалежність Наглядової ради та конкурсна процедура?
І чи не побачимо ми чергову ситуацію, коли спочатку політичне рішення вже ухвалене. А потім під нього починають шукати професійне обґрунтування?
Бо в такому випадку питання вже не в тому, чи зможе Юлія Свириденко керувати «Нафтогазом». А в іншому: хто насправді керуватиме «Нафтогазом» — професійний менеджмент чи Банкова?