Однією з найбільших помилок Заходу було переконання, що російська пропаганда — це телеканал RT, агентство Sputnik або десятки телеграм-каналів, які відкрито транслюють кремлівські наративи. Насправді сучасні інформаційні операції кремля працюють зовсім інакше.
Їхня головна мета — зробити так, щоб суспільство саме поширювало потрібні москві меседжі, навіть не підозрюючи про їхнє походження. Саме цьому присвячене дослідження Made in St. Petersburg, Posted from Texas.
Росія більше не переконує. Вона підсилює. Сучасна російська інформаційна війна майже ніколи не створює конфлікти з нуля.
Вона знаходить уже існуючі суперечності — міграцію, расові питання, релігійні конфлікти, права меншин, вибори, економічні труднощі — і починає одночасно підтримувати обидві сторони конфлікту. Мета не в тому, щоб люди погодилися з росією. Мета — зробити так, щоб вони перестали довіряти одне одному.
Саме так діяло сумнозвісне російське «Агентство інтернет-досліджень» із санкт-петербурга, яке створювало тисячі акаунтів, що видавали себе за звичайних американців. Одним із найвідоміших прикладів стала кампанія навколо Техасу: російські акаунти просували ідеї сецесії штату, антимігрантські гасла та навіть організовували реальні акції протесту через соціальні мережі.
Головна зброя — автентичність
Класична пропаганда працювала за принципом «ми говоримо — ви слухаєте». Сьогодні все інакше. Повідомлення має виглядати так, ніби його написав ваш сусід, місцевий журналіст або популярний блогер.
Чим менше в тексті «російського сліду», тим ефективнішою стає інформаційна операція. Саме тому дедалі частіше повідомлення, вигідні кремлю, з’являються не на російських ресурсах, а в місцевому інформаційному просторі.
Україна побачила це першою
Для українців ця схема давно не є новиною. Ще з 2014 року Україна стала полігоном для відпрацювання інформаційних технологій, які сьогодні застосовуються по всьому світу. Фейкові документи. Підроблені накази. Deepfake. Масові бот-мережі. Фальшиві витоки інформації. Координовані кампанії через Telegram, Facebook, X та TikTok.
Те, що Захід почав усвідомлювати лише останніми роками, Україна переживає вже понад десятиліття. Наступна мета — не Україна Парадокс сучасної інформаційної війни полягає в тому, що кінцевою ціллю часто є навіть не конкретна держава. Мета — послабити демократії зсередини. Змусити громадян втратити довіру до державних інститутів.
Посилити політичну поляризацію. Створити атмосферу постійної внутрішньої кризи. І якщо для цього потрібно підтримати одночасно дві протилежні політичні сили — саме так і буде зроблено.
Головний урок для України
Україна сьогодні має унікальний досвід, якого ще кілька років тому не мав майже ніхто у світі. Саме українські фахівці першими зіткнулися з масштабними інформаційно-психологічними операціями нового покоління.
Тому український досвід уже сьогодні стає важливим не лише для захисту власної держави, а й для безпеки Європи та Північної Америки. Інформаційна війна більше не має кордонів.
Вона може створюватися у санкт-петербурзі, маскуватися під американський Техас, поширюватися через європейські соціальні мережі й впливати на рішення мільйонів людей. Саме тому боротьба з дезінформацією сьогодні є не менш важливою, ніж захист повітряного простору чи кібербезпека. У сучасному світі інформація стала таким самим полем бою, як земля, море, повітря та космос.