За даними Telegram-каналу «Інсайдер Київ», нардеп Олександр Колтунович заявив:
«Все, що ми можемо, як Верховна Рада, — це допомогти українцям комфортніше горіти в пеклі».
Фраза емоційна, але питання, яке вона порушує — значно серйозніше. А що сьогодні реально може Верховна Рада?
Парламент дедалі частіше сприймається не як самостійний центр ухвалення рішень. А як інституція, яка має забезпечити голосування за вже сформовані політичні рішення.
В умовах війни концентрація влади та швидкість ухвалення рішень можуть бути необхідними. Але війна не скасовує головних функцій парламенту: контролювати виконавчу владу, представляти суспільство та вимагати відповідальності за рішення.
Найнебезпечніше — коли відповідальність розмивається. Одні рішення пояснюють вимогами війни, інші — позицією уряду чи міжнародних партнерів. У результаті суспільству дедалі важче зрозуміти: хто саме ухвалив рішення і хто відповідатиме за його наслідки?
Українцям не потрібен парламент, який лише допомагатиме комфортніше переживати наслідки чужих рішень. Україні потрібна Верховна Рада, здатна впливати на політику, контролювати владу, ставити незручні питання і, коли необхідно, говорити «ні».
Бо інакше слова про «комфортне горіння в пеклі» ризикують перетворитися з політичної метафори на точний діагноз всій українській системі влади. А не лише Верховній Раді.