Європа асоціюється з технологіями, розвиненою економікою та ефективними державними інституціями. Тому для багатьох українців після переїзду виникає доволі несподіваний контраст. Те, що в Україні давно робиться зі смартфона за кілька хвилин, у деяких країнах ЄС може вимагати окремого сайту, листа, запису на прийом або особистого візиту до установи.
І це не означає, що «Україна цифровізована, а Європа — ні». Естонія, Данія, Фінляндія, Нідерланди та низка інших держав мають надзвичайно розвинену цифрову інфраструктуру. Проблема Європи в іншому — 27 держав, різні адміністративні системи, різні реєстри, банки, регіональні органи та правила.
Україна ж за останнє десятиліття фактично побудувала власну модель цифрової держави.І в окремих сферах вона справді виглядає дуже конкурентоспроможно.
📱 1. «Дія»: держава почала працювати як застосунок
Українська модель цікава не просто цифровими документами. Її головна особливість — спроба зібрати десятки різних взаємодій громадянина з державою в одному цифровому середовищі.
У 2026 році «Дією», за наведеними Relocate.to даними, користуються понад 24 млн людей, а порталом — майже 7 млн. Документи, ФОП, податки, соціальні програми, послуги для водіїв, електронний підпис, заяви та повідомлення про результати — усе поступово об’єднується навколо користувача.
💳 2. Український банкінг привчив нас не ходити до банку
Українці вже сприймають як норму можливість відкрити рахунок онлайн, створити віртуальну картку, переказати гроші за секунди, отримати виписку або вирішити питання з підтримкою через чат. Показовий приклад — monobank.
Банк поступово перетворився з фізичної установи на сервіс усередині смартфона. Європа активно рухається в тому самому напрямку. Зокрема, нове регулювання ЄС суттєво розширює використання миттєвих платежів у євро. Тому тут українська перевага поступово скорочуватиметься.
📦 3. «Нова пошта» змінила навіть наші очікування від доставки
Українець хоче бачити, де його посилка знаходиться зараз. Хоче отримати повідомлення. Хоче переадресувати її через застосунок. Хоче обрати відділення, кур’єра або поштомат. І бажано отримати відправлення наступного дня.
Станом на липень 2026 року мережа «Нової пошти», за даними, наведеними Relocate.to, перевищувала 54 тисячі точок обслуговування, включаючи майже 38 тисяч поштоматів.
🏢 4. Відкрити бізнес — не означає обійти десять установ
Ще цікавіший приклад — «е-Підприємець». Сервіс об’єднує до 16 процедур, пов’язаних із відкриттям або розвитком бізнесу.
🏥 5. Навіть українська медицина стала значною мірою цифровою
Електронний рецепт. Електронне направлення. Запис до лікаря. Медичний висновок.
🇪🇺 То невже Україна цифровізована краще за ЄС?
Ні. Таке твердження було б надто спрощеним. Європа має потужні цифрові держави, розвинену банківську систему, сильне регулювання захисту споживачів та значно більші ресурси.
Проте Україна має іншу перевагу. Ми дуже швидко навчилися прибирати зайві дії між людиною та результатом. Не «оцифрувати довідку», а спробувати зробити так, щоб довідка взагалі не була потрібна. Не «створити електронне відділення банку», а зробити банк без необхідності відвідувати відділення. Не «дати електронну форму для відкриття бізнесу», а об’єднати необхідні процедури в одну заявку.
Україна десятиліттями мала слабкість — складну бюрократію, нестабільність та недостатньо розвинену фізичну інфраструктуру. Парадоксально, але саме необхідність постійно обходити ці обмеження створила культуру надзвичайно швидких цифрових рішень. А після 2022 року цифровізація взагалі перестала бути питанням комфорту. Вона стала питанням стійкості держави.
Тому після завершення війни Україна потенційно може експортувати до Європи не лише IT-фахівців. Вона може експортувати значно цікавіший продукт — власний досвід того, як перебудовувати державні та приватні сервіси навколо людини, а не навколо бюрократії.