Зеленський призначив Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України. Але чи було належним чином оцінено результати його роботи на попередніх посадах?
І чи не стає нове призначення способом уникнути політичної відповідальності за старі проблеми? Згадаймо найвідоміші з них:
💥 Конфлікт навколо оборонних закупівель
Найсерйозніший репутаційний епізод каденції Умєрова пов’язаний з Агентством оборонних закупівель. У січні 2025 року міністр відмовився продовжувати контракт із директоркою АОЗ Мариною Безруковою — попри рішення наглядової ради залишити її на посаді.
Умєров пояснював це незадовільними результатами закупівель, затримками постачання та політизацією роботи агентства. Однак його дії викликали гострий конфлікт із наглядовою радою, антикорупційними організаціями та частиною міжнародних партнерів, які розглядали незалежність АОЗ як важливий елемент реформи оборонних закупівель.
У центрі конфлікту опинилося агентство, яке мало розпоряджатися сотнями мільярдів гривень на закупівлю озброєння. Після звернення Центру протидії корупції НАБУ зареєструвало кримінальне провадження та почало перевіряти, чи могли дії міністра містити ознаки зловживання владою або службовим становищем.
Важливо наголосити: реєстрація провадження не означає доведеної вини. Проте для посадовця такого рівня сам факт офіційної перевірки є суттєвим репутаційним фактором.
💥 Браковані міни та питання відповідальності
Ще одним ударом по репутації оборонного керівництва стала історія з неякісними 120-мм мінометними мінами. Військові повідомляли про боєприпаси, які не вибухали або працювали неналежним чином.
Міноборони підтвердило відкликання партій мін, а ДБР відкрило кримінальне провадження. Поверненню підлягали близько 24 тисяч боєприпасів. Верховна Рада викликала Умєрова для звіту щодо ситуації.
Немає підстав стверджувати, що міністр особисто відповідав за виробничий брак. Але питання залишається відкритим: які саме управлінські висновки були зроблені після скандалу? І хто поніс персональну відповідальність?
💥 «Плівки Міндіча» та Fire Point
У 2026 році ім’я Умєрова знову опинилося в центрі інформаційного скандалу — після публікації матеріалів, пов’язаних зі справою «Мідас». У медіа були оприлюднені записи розмов, у яких Тимур Міндіч та Умєров нібито обговорювали компанію Fire Point, її фінансування і можливий продаж частки інвесторам. В окремих фрагментах ішлося також про оборонні контракти та проблеми з прийманням бронежилетів.
Водночас юридичний статус Умєрова в цій історії принципово важливий: НАБУ і САП заявляли, що він проходить як свідок, а не як підозрюваний. Сам Умєров заперечував неправомірні дії та наголошував, що достовірність оприлюднених записів має встановити слідство.
💥 Історія з посадою посла у США
Раніше Умєрова розглядали кандидатом на посаду посла України у Сполучених Штатах, однак призначення не відбулося. У медіа та серед окремих депутатів поширювалися твердження, що Вашингтон нібито не підтримав його кандидатуру через політичну близькість до керівництва Офісу президента.
Водночас існують і протилежні публікації, згідно з якими американська сторона позитивно ставилася до Умєрова. Офіційного підтвердження того, що США «двічі відмовили» Україні в його призначенні, немає.
Тому використовувати цю тезу як доведений факт було б некоректно. Але сама невизначеність навколо кандидатури демонструє проблему закритої кадрової політики.