Минулого тижня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск уперше був змушений публічно відреагувати на серію нападів на громадян України, які останніми тижнями набули значного суспільного резонансу. Виступаючи на засіданні уряду після нападу на українську пару у Вроцлаві, Туск заявив:
«Кожен, хто чинить такі огидні дії, діє безпосередньо проти інтересів Польщі. Ви працюєте проти Польщі — на користь росії та польського й українського націоналізму».
Сам факт такої заяви має принципове значення. Глава польського уряду фактично визнав, що проблема перестала бути серією окремих кримінальних інцидентів. Мова вже про тенденцію, яка починає впливати на внутрішню безпеку, політичний клімат та міжнародний імідж Польщі.
‼️ Цифри, які не можна ігнорувати
За даними Головного управління поліції Польщі, у першому півріччі 2026 року правоохоронці отримали 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті щодо громадян України. Це більш ніж на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. При цьому йдеться саме про зареєстровані звернення, а не лише про підтверджені вироками кримінальні справи.
Останніми тижнями польські ЗМІ повідомляли про низку резонансних випадків: побиття української пари у Вроцлаві, напад на українського хлопчика в Познані, образи українських дітей у Бельсько-Бялій та інші інциденти.
⁉️ Чому це відбувається саме зараз?
Єдиної причини не існує. На ситуацію одночасно впливають кілька факторів:
🔻 накопичена соціальна втома від наслідків тривалої міграційної кризи;
🔻 історичні суперечності між Польщею та Україною, які останнім часом знову стали предметом гострих політичних дискусій;
🔻 активне використання антиукраїнської риторики окремими політичними силами під час боротьби за електорат;
🔻 поширення ксенофобських настроїв у соціальних мережах та інформаційному просторі.
У результаті українське питання дедалі частіше використовується як інструмент внутрішньої політики. Що неминуче позначається на ставленні частини суспільства до українських громадян.
⁉️ Чому заява Туска настільки важлива?
Для польського уряду це вже не лише питання громадського порядку. Антиукраїнські прояви створюють ризики для міжнародної репутації Польщі, її відносин із Києвом. Та можуть бути використані росією для поглиблення напруженості між двома державами. Саме тому Дональд Туск прямо пов’язав злочини на ґрунті ненависті з діями, що суперечать національним інтересам Польщі.
Попри зростання кількості нападів, важливо не робити передчасний висновок, що польське суспільство загалом стало антиукраїнським. Більшість поляків продовжує підтримувати Україну, а польська держава офіційно засуджує ксенофобію та переслідує винних.
Водночас нинішня тенденція є серйозним попередженням. Якщо політики й надалі використовуватимуть українське питання як інструмент внутрішньої боротьби, а суспільство не отримає чіткий сигнал про неприпустимість ксенофобії, окремі інциденти можуть поступово перетворитися на довгострокову проблему для українсько-польських відносин.