Попри регулярні заяви москви про готовність до переговорів, дії росії свідчать про інше. За оцінками українських джерел та західних аналітиків, кремль продовжує розглядати війну як довгостроковий проєкт. І не демонструє ознак підготовки до її швидкого завершення.
На що розраховує кремль?
Російська стратегія дедалі більше нагадує класичну війну на виснаження. Її головна мета — не обов’язково досягти швидкого військового прориву, а зберігати постійний тиск на фронті, виснажуючи людські, економічні та політичні ресурси України й одночасно випробовуючи готовність західних союзників підтримувати Київ у довгостроковій перспективі.
Саме цим пояснюються:
– постійне збільшення виробництва боєприпасів;
– розширення військово-промислового комплексу;
– залучення військової допомоги від КНДР, Ірану та інших партнерів;
– нарощування контрактного набору до армії без оголошення нової масштабної мобілізації.
Чому росія не поспішає завершувати війну?
Попри значні втрати, російська економіка продовжує працювати у воєнному режимі. Державні витрати дедалі більше орієнтовані на оборонну промисловість, а сама війна стала одним із ключових елементів функціонування політичної системи росії.
Для кремля час залишається важливим фактором. Розрахунок полягає в тому, що тривалий конфлікт може поступово змінити політичні настрої в країнах Заходу, ускладнити фінансування України та послабити єдність союзників.
Що це означає для України?
Головний висновок полягає в тому, що Україні необхідно будувати свою стратегію, виходячи з можливості тривалої війни. Це означає:
▪️ масштабування власного виробництва озброєння;
▪️ розвиток оборонної промисловості та технологічних проєктів;
▪️ довгострокові контракти із західними партнерами.
Незалежно від дипломатичних заяв, ключовим індикатором намірів будь-якої держави залишаються її практичні дії.
Сьогодні росія продовжує інвестувати у військове виробництво, поповнювати особовий склад і переорієнтовувати економіку на воєнні потреби.
Саме тому українська та європейська політика безпеки дедалі більше виходить із припущення, що війна може залишатися довготривалим викликом. А підготовка до такого сценарію стає одним із головних завдань держави.