Повідомлення про намір Німеччини скоротити витрати на закупівлю боєприпасів у 2027 році викликало неоднозначну реакцію. На тлі війни в Україні таке рішення може здатися парадоксальним: Європа лише кілька років тому визнала критичний дефіцит артилерійських боєприпасів і почала масштабне нарощування їх виробництва.
Однак уважний аналіз проєкту бюджету свідчить, що мова йде не про скорочення оборонних витрат, а про зміну структури військових інвестицій. Загальний оборонний бюджет Німеччини у 2027 році продовжить зростати й перевищить 100 млрд євро, тоді як витрати саме на боєприпаси планують зменшити з 11 до 9,6 млрд євро.
‼️ Від накопичення запасів до технологічної модернізації
Після початку повномасштабної війни росії проти України Берлін був змушений практично з нуля відновлювати власні запаси боєприпасів, які протягом десятиліть скорочувалися після завершення холодної війни. За останні роки Німеччина уклала багатомільярдні довгострокові контракти з Rheinmetall та іншими виробниками, інвестувала у розширення виробничих потужностей і фактично створила основу для різкого збільшення випуску артилерійських снарядів.
Тому нинішнє скорочення фінансування не означає відмову від виробництва. Швидше за все, уряд вважає, що наймасштабніший етап формування запасів уже профінансований, а частину ресурсів можна спрямувати на інші пріоритети.
‼️ Війна в Україні змінює військову доктрину Європи
Головний урок війни полягає не лише у величезних витратах боєприпасів. Україна продемонструвала, що сучасне поле бою дедалі більше визначають:
🔻 безпілотні системи;
🔻 багаторівнева протиповітряна оборона;
🔻 далекобійне високоточне озброєння;
🔻 штучний інтелект і цифрові системи управління;
🔻 радіоелектронна боротьба та космічна розвідка.
Саме ці напрями сьогодні стають основними об’єктами інвестицій більшості країн НАТО.
⁉️ Чи є це ризиком для України?
Короткостроково — потенційно так. Україна продовжує щодня витрачати значні обсяги артилерійських боєприпасів, тому будь-яке скорочення закупівель у Європі закономірно викликає занепокоєння.
Однак у стратегічній перспективі рішення Берліна виглядає інакше. Німеччина не відмовляється від переозброєння. Навпаки, вона переходить до другого етапу модернізації, коли після створення виробничої бази акцент зміщується на системи, які визначатимуть характер війни наступного десятиліття.
Для України ця новина є нагадуванням про те, що Європа вже готується не лише до нинішньої війни, а й до конфліктів майбутнього. Поки український фронт залишається найбільшим споживачем артилерійських боєприпасів у Європі, країни НАТО дедалі активніше інвестують у технології, які мають забезпечити перевагу в наступних війнах.
Саме тому Україні необхідно не лише зберігати виробництво артилерійських боєприпасів, а й прискорювати розвиток власної оборонної промисловості у сферах БПЛА, ППО, ракетних технологій, РЕБ та військового штучного інтелекту.
Війна в Україні вже змінила європейську оборонну політику. Наступний етап — визначити, хто стане лідером нової військово-технологічної архітектури Європи.