Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш запропонував створити спільну європейську систему протиракетної оборони — умовний «Euro Patriot». Мета — створити європейський багаторівневий щит від балістичних та інших ракетних загроз.
Ідея звучить масштабно. Але є одна принципова проблема. Європа обговорює майбутній протиракетний щит у той момент, коли Україна вже четвертий рік фактично демонструє Європі, що відбувається, коли такого щита немає.
Це вже не теоретична загроза. Українські міста щодня стикаються з ракетами та безпілотниками. Україна використовує західні системи ППО/ПРО, зокрема Patriot, але їхня кількість і боєкомплект обмежені. І навіть зараз європейські країни не можуть швидко забезпечити Україну необхідною кількістю перехоплювачів.
Європа багато років говорила про стратегічну автономію, розвиток власної оборонної промисловості та необхідність бути спроможною самостійно захищати континент. Але реальна війна показала інше: Європа не має достатньої кількості готових систем ПРО, не має достатніх запасів перехоплювачів і досі критично залежить від американських технологій у найбільш складному сегменті протиракетної оборони.
І тепер пропонується створити «Euro Patriot». Але це означає, що Європа фактично починає будувати архітектуру протиракетної оборони після того, як війна вже продемонструвала її необхідність.
Україна сьогодні — не просто партнер, якому потрібна допомога. Це країна, на досвіді якої Європа бачить:
— які ракети реально використовуються;
— які системи здатні їх перехоплювати;
— наскільки швидко витрачаються боєприпаси ППО;
— наскільки критичними є радари та системи управління;
— наскільки небезпечною стає ситуація, коли перехоплювачів недостатньо.
Тому питання до Європи має звучати значно жорсткіше, ніж просто «коли буде Euro Patriot?» ЧОМУ ЄВРОПА НЕ БУЛА ГОТОВА ДО ЦЬОГО ЗАЗДАЛЕГІДЬ? Чому після початку повномасштабної війни знадобилися роки, щоб дефіцит ППО/ПРО став очевидним політичним пріоритетом? Чому виробництво перехоплювачів не було масштабоване раніше? Чому Європа досі змушена шукати ракети Patriot для України по всьому світу?
І головне: скільки ще має тривати війна, щоб європейська оборонна політика перейшла від декларацій про готовність до реальної готовності? Бо обороноздатність визначається не кількістю самітів і не кількістю заяв. Вона визначається тим, скільки систем уже стоїть на бойовому чергуванні, скільки ракет є на складах і скільки нових перехоплювачів промисловість здатна виробити за місяць.
«Euro Patriot» може стати важливим європейським проєктом. Але європейцям варто чесно відповісти на головне питання: ЧОМУ ЄВРОПА ПОЧИНАЄ БУДУВАТИ ПРОТИРАКЕТНИЙ ЩИТ ТЕПЕР — ПІСЛЯ ТОГО, ЯК УКРАЇНА ВЖЕ ЧОТИРИ РОКИ ПЛАТИТЬ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКУ НЕГОТОВНІСТЬ ДО РЕАЛЬНОЇ РАКЕТНОЇ ВІЙНИ? Саме відповідь на це питання покаже, чи «Euro Patriot» стане реальною системою оборони — чи залишиться ще однією красивою європейською декларацією.