Польський адвокат і правозахисник Давід Денерт, який багато років безоплатно захищає жертв ксенофобії, дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті, зокрема українців, заявив, що через погрози змушений шукати особисту охорону для себе та своєї родини. Про це він повідомив у соціальних мережах, звернувшись також до прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска із закликом звернути увагу на зростання агресії та мови ненависті у польському суспільстві.
Після початку повномасштабної війни Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців у Європі. Саме польське суспільство продемонструвало приклад безпрецедентної солідарності з Україною. Однак із часом політична поляризація, економічні виклики та міграційна тематика дедалі частіше почали використовуватися у внутрішній політичній боротьбі.
Як наслідок, у публічному просторі посилилася ксенофобська риторика. Її мішенню стають не лише іноземці, а й самі поляки, які відкрито захищають права мігрантів або протидіють дискримінації. Саме тому слова Денерта заслуговують на особливу увагу:
«Що робити тим, хто не може дозволити собі охорону? Замкнутися вдома і жити у страху?»
Це питання стану демократії. Якщо правозахисник, який діє виключно в межах закону, змушений думати про фізичний захист своєї родини, це означає, що атмосфера суспільної нетерпимості досягла небезпечного рівня.
Для України ця історія має особливе значення. У Польщі сьогодні проживають сотні тисяч українців. Їхня інтеграція залежить не лише від державної політики, а й від суспільного клімату. Коли під тиском опиняються люди, які роками захищали українців у судах, допомагали жертвам нападів і боролися з проявами ненависті, це є тривожним сигналом для всієї української громади.
Водночас проблема не є суто польською. Схожі процеси останніми роками спостерігаються в багатьох країнах Європи. Спочатку радикалізується політична риторика, потім збільшується кількість злочинів на ґрунті ненависті, а згодом під тиском опиняються журналісти, правозахисники, волонтери та всі, хто виступає проти дискримінації.
Варто пам’ятати, що ще на початку 2026 року у Польщі було оголошено про створення спеціалізованих прокуратур для розслідування злочинів на ґрунті ненависті. Це стало реакцією на збільшення кількості таких інцидентів, зокрема щодо громадян України. Давід Денерт тоді наголошував, що проблема є системною і потребує окремої уваги правоохоронних органів.
Історія Денерта — це своєрідний тест для польської демократії. Адже верховенство права вимірюється не лише здатністю держави карати злочинців. А й готовністю захищати тих, хто захищає інших.
Для України Польща залишається одним із ключових партнерів. Саме тому будь-які прояви радикалізації, зростання ксенофобії чи тиску на правозахисників заслуговують на уважний аналіз. Від того, чи зможе польське суспільство зберегти атмосферу взаємної поваги та верховенства права, залежить не лише безпека української громади, а й стійкість демократичних інститутів у всьому регіоні.