Інтернетами давно вже бродять біографії перших вождів радянської держави, які практично всі були недоуками. У нацистів з цим трохи краще – там зустрічаються дипломовані спеціалісти, але загалом картинка не дуже відрізняється. Якщо говорити про Італію часів Муссоліні, то там загальний рівень освіти у керівництва вищий, хоча й тут видно явне домінування осіб з недостатньою кваліфікацією.

Чим закінчилися всі ці грандіозні проєкти – а вони дійсно були грандіозними за задумом, хоча й убогими за виконанням – відомо всім. Причому цікаво, що нацисти й фашисти, на відміну від більшовиків, прийшли до влади внаслідок волевиявлення населення своїх країн. Хай воно й було не таким вже вільним, але все ж – владу Гітлеру й Муссоліні народ віддав більш-менш добровільно.

Звісно, в Україні не нацизм і ще не фашизм, та й часи трохи інші. Але кваліфікацію лідерів сучасної України, яких український народ власноручно привів до влади, при чому це було дуже радісне й веселе дійство, і яким випала доля керувати країною в найкритичніший момент її існування, варто поговорити саме в цьому контексті.

Перед тим, як розібратися, хто ж нами керує з точки зору освіти, освіченості та кваліфікації, варто побіжно нагадати рівень перших очільників СРСР, Німеччини та Італії, які врешті й привели їх до логічного кінця.

1. Отже, Країна Рад, або РРФСР, яка плавно перетворилася на Радянський Союз
2. Третій Райх
3. Королівство Італія, або, як його називали самі фашисти, Italia fascista
4. Україна після 2019 року
5. Чому всі ці люди — люмпени

Отже, Країна Рад, або РРФСР, яка плавно перетворилася на Радянський Союз

Володимир Ленін. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету екстерном (фактично – заочник). Мав диплом юриста, за фахом не працював.

Лев Троцький. Середню освіту не завершив.

Йосип Сталін. Незакінчена Тифліська духовна семінарія.

Фелікс Дзержинський. Не закінчив гімназію, був виключений із передостаннього класу.

Яків Свердлов. Не закінчив гімназію, мав неповну середню освіту.

Олексій Риков. Навчався на юридичному факультеті Казанського університету, був виключений.

Павло Дибенко. Незакінчена середня освіта, навчався в морському училищі.

Григорій Зінов’єв. Навчався в гімназії, університетської освіти не здобув.

Лев Каменєв. Навчався на юридичному факультеті Московського університету, не закінчив його.

При цьому всі ці люди були полум’яними більшовиками, всіляко трактували Маркса та інших філософів, а повне зібрання творів Леніна становить 55 (!) томів, до нього увійшло близько дев’яти тисяч документів і праць. Цікаво, що один витвір цього «генія марскизму-ленінізму» може цілком суперечити іншому.

Втім, його послідовників це не збиває з пантелику, вони вперто вважають, що комунізм – це світле майбутнє всього людства і заради його побудови, не вагаючись, вбивають мільйонами. Виключень з цього правила нема. Чим закінчився найграндіозніший соціальний експеримент у Країні Рад – теж відомо.

Третій Райх

Адольф Гітлер. Не закінчив середню школу. Двічі безуспішно намагався вступити до Віденської академії мистецтв. Професійної освіти не мав.

Герман Герінг. Військова академія. Пізніше навчався в Мюнхенському університеті, вивчав історію та політологію, але університетську освіту не завершив.

Генріх Гіммлер. Закінчив Мюнхенський технічний університет, здобув диплом із сільського господарства, агроном.

Йозеф Геббельс. Доктор філософії з германістики, захистив дисертацію в Гейдельберзькому університеті 1921 року.

Рудольф Гесс. Навчався в Мюнхенському університеті, вивчав економіку, історію та геополітику. Навчання не завершив.

Мартін Борман. Університетської освіти не мав. Отримав практичну підготовку в сільському господарстві, працював на поміщицьких господарствах.

Альберт Шпеєр. Вища технічна освіта, архітектура.

Йоахім фон Ріббентроп. Навчався в середній школі, але не закінчив гімназію. Пізніше проходив комерційну підготовку в Канаді, працював у торгівлі вином.

Як бачимо, серед восьми найближчих до Гітлера керівників лише двоє мали повноцінну університетську освіту з відповідним дипломом або науковим ступенем — Гіммлер і Геббельс; Шпеєр також мав закінчену вищу технічну освіту. При цьому Геббельс був доктором наук, а сам Гітлер не мав навіть атестата про закінчення середньої школи. Фінал цієї історії відомий всім, як і те, як сама ця історія розвивалася.

Королівство Італія, або, як його називали самі фашисти, Italia fascista

Беніто Муссоліні. Закінчив педагогічний навчальний заклад (італійське педучилище), отримав диплом учителя початкової школи. Працював учителем. Вищої освіти не мав.

Галеаццо Чано. Закінчив юридичний факультет Римського університету. Дипломований юрист. Міністр закордонних справ, зять Муссоліні.

Діно Ґранді. Закінчив юридичний факультет Болонського університету. Юрист, дипломат, міністр закордонних справ.

Італо Бальбо. Закінчив Інститут соціальних наук Чезаре Альф’єрі у Флоренції.

Джузеппе Боттаї. Закінчив юридичний факультет. Згодом став професором корпоративного права, міністром освіти.

Джованні Джентіле. Закінчив Вищу нормальну школу в Пізі, здобув диплом із філософії. Університетський професор, відомий філософ, міністр освіти.

Акілле Стараче. Закінчив технічну школу у Венеції, отримав диплом бухгалтера. Професійний військовий, згодом секретар Національної фашистської партії.

Роберто Фаріначчі. Закінчив юридичний факультет Моденського університету в 1923 році. До цього мав значні прогалини в освіті й кинув школу в 1909 році. Згодом став одним із керівників фашистської партії.

Відразу впадає в око, що в Італії часів Беніто Муссоліні ситуація була дещо іншою, ніж у нацистській Німеччині. І кардинально іншою, ніж в новоствореній Країні Рад. Серед керівництва фашистського режиму були як люди без вищої освіти, так і дипломовані юристи, економісти, професори та відомі інтелектуали. Причому останніх було відносно багато. Втім, закінчилося це все ще раніше, ніж у Німеччині. З дещо м’якшим результатом, але все одно це була національна катастрофа.

Україна після 2019 року

Володимир Зеленський. Закінчив Криворізький економічний інститут, спеціальність «Правознавство», кваліфікація юриста. Під час навчання брав активну участь у КВН, згодом працював у «Кварталі 95». За фахом ніколи не працював.

Іван Баканов. Криворізький економічний інститут, згодом юридичний факультет Академії праці, соціальних відносин і туризму. Юрист і директор «Студії Квартал 95», друг дитинства Зеленського, голова партії «Слуга народу». Після перемоги: перший заступник голови СБУ, а потім голова СБУ.

Олексій Гончарук. Освіта – МАУП. До 2019 року: юрист, керівник юридичної компанії, голова BRDO — Офісу ефективного регулювання. У 2019 році став заступником керівника ОП, а через три місяці — прем’єром. В Інтернеті були фото, де майбутній прем’єр сидить серед масовки якогось ток-шоу.

Сергій Шефір. Закінчив Криворізький гірничорудний інститут, спеціальність «Підземна механіка». До 2019 року: сценарист, продюсер, співзасновник «Кварталу 95». 21 травня 2019 року призначений першим помічником президента.

Андрій Єрмак. Освіта – Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, міжнародне право. До 2019 року: юрист, адвокат, кінопродюсер, помічник народного депутата від Партії регіонів Ельбруса Тедеєва. Після перемоги Зеленського став його помічником, згодом очолив ОП.

Михайло Федоров. Запорізький національний університет, факультет соціології та управління. До 2019 року: власник digital-агенції SMMSTUDIO, студентський громадський діяч. У 2019 році керував цифровим напрямом президентської кампанії Зеленського, після перемоги став міністром та віце-прем’єром.

Давид Арахамія. Європейський університет, магістр економіки. До 2019 року: IT-підприємець, співзасновник TemplateMonster. У 2019 році став народним депутатом і керівником найбільшої парламентської фракції.
Олександр Корнієнко. КПІ, магістр хімічної технології та інженерії. До 2019 року: концертний менеджер гурту «Крихітка», бізнес-тренер, консультант, підприємець. Після виборів очолив партію «Слуга народу», згодом став першим заступником голови Верховної Ради.

Юлія Свириденко. Київський національний торговельно-економічний університет, магістр за спеціальністю «Менеджмент антимонопольної діяльності». До 2019 року: працювала в приватному секторі, з 2015-го обіймала керівні посади в Чернігівській ОДА, зокрема була першою заступницею голови адміністрації. У 2019 році стала заступницею міністра економіки, у 2020-му — заступницею керівника Офісу президента, у 2021-му — першою віце-прем’єр-міністеркою та міністеркою економіки.

Денис Шмигаль. Львівська політехніка, спеціальність «Менеджмент у виробничій сфері (машинобудування)», кваліфікація інженера-економіста; кандидат економічних наук. До 2019 року: працював на керівних посадах у львівських компаніях, Львівській ОДА, «Львівхолоді» та структурах ДТЕК; очолював Бурштинську ТЕС. У серпні 2019 року став головою Івано-Франківської ОДА, у березні 2020-го — прем’єр-міністром. У 2025–2026 роках був міністром оборони, з січня 2026-го — перший віце-прем’єр-міністр і міністр енергетики.

Рустем Умєров. Національна академія управління, бакалавр економіки та магістр фінансів. До 2019 року на керівних посадах у телекомунікаційному бізнесі, зокрема в lifecell; у 2013 році разом із братом заснував інвестиційну компанію ASTEM. Брав участь у кримськотатарському громадському русі, був радником Мустафи Джемілєва. У 2019 році став народним депутатом від партії «Голос», у 2022-му очолив Фонд держмайна, у 2023-му — Міністерство оборони.

Якщо говорити про наявність освіти, то тут все в порядку. Правда, дипломом в Україні нікого не здивуєш, до того ж всі знають, як вони отримуються. Щодо диплома Зеленського, то тут теж історія відома. Варто звернути увагу хіба на диплом Гончарука, який після призначення прем’єром їздив по Кабміну на самокаті і для цього наказав позносити там стіни. Це, власне, демонструє і його рівень мислення, і рівень тих людей, які його на цю посаду призначили.

Але є одна спільна риса, яка об’єднує всіх цих людей і практично всю команду Зеленського – кар’єра. Яку можна охарактеризувати як «із грязі – в князі». За рідкісними виключеннями всі ці люди абсолютно випадково опинилися в своїх кріслах. Рівень соціальної катапульти дорівнює рівню некомпетентності – обидва ці показники просто фантастичні.

Чому всі ці люди — люмпени

Схожість всіх трьох розглянутих випадків, крім того, що всі ці люди – абсолютно некомпетентні у державному управлінні ще й в тому, що всі вони – люмпени. Не в класичному розумінні, яке запровадив ще Карл Маркс, і яке зводиться до того, що люмпени – це декласовані верстви населення, що опинилися на дні суспільства й нездатні до самостійного організованого руху, хоча висувають завищені соціальні вимоги й претензії.

Хоча й такі серед вищевказаних персонажів були. Особливо у більшовиків. Та й серед «слуг» такі є, хай і не відверті бомжі, але невдахи-актори масових шоу та відставні весільні фотографи тут явище доволі розповсюджене. Набір випадкових людей. Але у всіх цих людей – йдеться як про більшовиків, фашистів, нацистів, так і про «слуг» – є одна спільна риса: завищені соціальні вимоги й претензії.

Надзвичайно завищені. Оце і є найголовніше в психології люмпена – він чомусь вважає, що весь світ йому винен. Він же сам, навпаки, «нікаму нічєво нє должен». Плюс – колосальний нарцисизм. І цілий букет комплексів із дитинства і юності.

Про людей, які опинилися волею українського народу на чолі держави, сказано й написано більше, ніж сказав і написав Ленін свого часу. Власне, як і про самого Леніна, Гітлера, Муссоліні та їм подібних. Але головне тут в тому, який результат діяльності цих людей.

Люмпен зараз – це не про гроші. Це, насамперед, про психологію і рівень мислення. Страшно, коли три чверті народу віддають владу в країні людині з психологією люмпена.

Історія вчить тому, що нічого нікого не вчить. Середній виборець не здатен засвоювати уроків історії. Від того покарання самої історії не стає меншим. Результат правління закомплексованих люмпенів завжди один. Різняться лише деталі, але, зрештою, як там у відомій приказці – «не вмер Гаврило, так болячка задавила»? Незнання уроків історії не знімає відповідальності за їх ігнорування.